Віддирати, -раю, -єш, сов. в. віддерти и відідрати, -деру, -реш, гл. 1) Отдирать, отодрать, отрывать, оторвать. Відірвав нитки, утяг у голку та й почав пришивати до чумарки те, що віддер. 2) Только несов. в. Отплясывать, откалывать. Метелиці та гопака гуртом віддирають.
Відпуститель, -ля, м. Отпускающій. Я Іван Хреститель, — гріхам відпуститель.
Гицати, -даю, -єш, гл.
1) Подскакивать при ѣздѣ верхомъ.
2) = чукати.
Домі́вни́ця, -ці, ж. Домочадецъ-женщина. Ти у нас в хаті не домівниця, нашому добру не кукібниця.
Засні́чувати, -чую, -єш, сов. в. засніти́ти, -чу́, -тиш, гл. 1) Засыпать, засыпать, забить (чѣмъ-либо сыпучимъ). Побігла б по його сліду стежками, перелазами, да снаги не маю, наче хмелиною ноги спутано, очі заснічено — т. е. засыпано землею въ могилѣ. 2) — о́чі. Отвести глаза, отуманить, одурачить. Та вони, прокляті цигани, так тобі заснітять очі, шо ти й сам не зчуєшся, як і гроші їм викинеш.
Навміру́ще нар. Ha смерть. Так йому вже навміруще і йшлось.
Повідходити, -димо, -дите, гл. Отойти (во множествѣ).
Половинщина, -ни, ж. Половина недѣленнаго загона. (?)
Стокротне нар. = стокрот. Біг вам стокротне надгородить.
Товчєнка, -ки, ж. Кушанье изъ смѣшанныхъ и истолченныхъ бобовъ, фасоли, картофеля, съ прибавкой маку, перцу, сахару и луку.
