Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

пелюшка

Пелюшка, -ки, ж. Пеленка. Cм. пелюха. Молодая Оленочка синочка родила, повила його, повила та у білії пелюшки. Чуб. V. 890. Ум. пелюшечка. Чуб. ІІІ. 378.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 106.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПЕЛЮШКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПЕЛЮШКА"
Бурливий, -а, -е. Бурливый, бурный. Сказав: о жизнь! бурливе море, хто цілий на тобі оставсь? Котл.
Вичервонити, -ню, -ниш, гл. Окрасить въ красный цвѣтъ.
Гаситель, -ля, м. Гаситель, гасильщикъ. К. Бай. 7.
Майстрови́й, -а, -е. Мастеровой. Майстровий чоловік з його. Канев. у.
Півквартівка, -ки, ж. = півкварта. Не здужав голови звести, поки не випив півквартівки з імбером пінної горілки. Котл. Ен. II. 13.
Позгонити, -ню, -ниш, гл. 1) Согнать съ мѣста (многихъ); согнать въ одно мѣсто. Уже й овець позгонили. Мир. ХРВ. 39. 2) Взогнать (многихъ). Позгонив воли на гору.
Поперечниця, -ці, ж. Часть ткацкаго станка. Cм. верстат. Шух. І. 254 — 256.
Попідмощувати, -щую, -єш, гл. 1) Подмостить (во множествѣ). 2) Подложить подъ что (во множествѣ).
Роєнний, -а, -е. Къ рою относящійся, отъ роя, роенія полученный. У мене половина бджіл роєнних, а половина не ротних. Волч. у.
Скосогір, гору, м. Покатость (о поверхности земли). На скосогорі стоїть загорода, тим вона й похилилася з гори на долину. Волч. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПЕЛЮШКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.