Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

пейстрина

Пейстрина, -ни, ж. Нанка. Чуб. VII. 416.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 105.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПЕЙСТРИНА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПЕЙСТРИНА"
Долинкува́тий, -а, -е. = долинистий.
Забіли́ти, -ся. Cм. забілювати, -ся.
Зати́рювати, -рюю, -єш, сов. в. зати́рити, -рю, -риш, гл. Затаскивать, затащить куда-либо, занести куда-либо.
Звіздяне́нький, -а, -е., Ум. отъ звіздяний.
Княгівна, -ни, ж. Вмѣсто общераспространеннаго князівна встрѣчено у Стороженка: Ольгерда Гедеминовича, нарожденного од тверської княгівни Уляни. Стор. МПр. 62.
Наро́спальці нар. Въ сердцахъ.
Понехаяти, -хаю, -єш, гл. = понехати. Кого 'сте любили, уж го понехайте. Гол. II. 224.
Прогулька, -ки, ж. Гульба? Чоловіче, ти знаєш, що ти все п'єш та гуляєш, що все гульки та прогульки, а об смерти нема думки. Чуб. V. 1093.
Ув Cм. у.
Чіп II, меж. = Чіпа. Лохв. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПЕЙСТРИНА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.