Відпис, -су, м. Письменный отвѣтъ. Написав усе, що сталося, і просив відпису.
Дійни́ця, -ці, ж. Подойникъ. Щоб дійниця не текла, а хазяйка весела була; щоб хазяйка не засипала, до корови рано вставала; щоб корова стояла та багато молока давала. (Замочування дійниці в Петрівку, в 1-й понеділок). Ум. Дійни́чка.
Книш, -ша́, м.
1) Родъ хлѣба съ завороченными внутрь краями и смазаннаго свинымъ саломъ или коноплянымъ масломъ. Повна піч паляниць, посередині книш. У гуцуловъ въ книш кладется смѣсь изъ варенаго картофеля, овечьяго сыру, смѣшаннаго съ петрушкою, чеснокомъ и пр., а сверху масло или солонина.
2) Пренебрежительное прозвище священниковъ и дьячковъ.
3) Камковый верхъ мѣховой шапки галицкаго міщанина, выдающійся надъ опушкой въ формѣ книша.
4) мн. Родъ вышивокъ на рубахѣ. Ум. книшик.
Натоплювати, -люю, -єш, сов. в. натопити, -плю, -пиш, гл.
1) Натапливать, натопить. Натопи хату.
2) Расплавливать, расплавить (о металлѣ), натапливать, натопить (о жирѣ, салѣ).
Низовина, -ни, ж. Низьменность, луговое мѣсто.
Покощувати, -щую, -єш, гл.
1) Лакировать; алифить; глазировать. Що маляр малював ще й покощував, вовницею — кучерями повимощував. Стоять мостоньки калиновії, калиновії, покощенії. Та покощувано і полощувано шишечку.
Прослава, -ви, ж. Большая слава. Про того Сірка слава, слава і прослава.
Стратенець, -нця, м. Осужденный на смерть.
Тріскач, -ча, м. Тотъ, кто трескается. въ загадкѣ — макъ. Батько дерев'яний, мама з глини, а діти тріскачі. Ум. тріскачик.
Хляжниця, -ці, ж. Потаскуха.
