Ля́чно нар. Страшно. Туди не ходять люде, там страшно, лячно всюди. Млак. 71.

Мря́ка, -ки, ж. Густой туманъ съ мелкимъ дождемъ. Вночі і ожеледь, і мряка, і сніг, і холод. Шевч. 657. Ум. мрячка.

Паля, -лі, ж. 1) Свая. Ном. № 1232. Поженуть чоловіка п'ятнадцять палі бить. ЗОЮР. І. 75. Посеред ставу вбито чотирі палі товстеньких. Кв. II. 85. палю забивати. Кромѣ прямого значенія: сильно выпивать, напиваться пьянымъ. Не за кожним разом таку палю забивали, хоча й на сухо ніхто не виїзджає. Св. Л. 60. 2) Колъ. на палю вбивати. Сажать на колъ. 3) Дѣтск. палка. 4) Ударъ линейкой по рукѣ. палі дати. Ударить линейкой по ладони.

Реберечко, -ка, с. Ум. отъ ребро.

Розгорювати, -рю́ю, -єш, гл. = розгорити. Він собі й хату розгорював. Г. Барв. 5.

Росплести, ся. Cм. росплітати, -ся.

Страшок, -шка, м. 1) Ум. отъ страх. 2) Названіе вола полової масти съ особаго рода рогами. КС. 1898. VII. 47. 3) Пугало для птицъ. Вх. Уг. 270.

Триніжка, -ки, ж. = триніжок. Н. Вол. у.

Удаватися, удаю́ся, -є́шся, сов. в. уда́тися, удамся, удасися, гл. 1) Предаваться, предаться, отдаваться, отдаться, пристращаться, пристраститься, заниматься чѣмъ. Не плачте, не журітесь, в тугу не вдавайтесь. Мет. Не вдавайся в гульню. Ном. Не в дорогу вдавайся, а в хазяйстві кохайся. Ном. № 10005. Зімою столярує, а літом у хліборобство вдається. Г. Барв. 407. Се просто іволга зоветься; вона із саду в сад літа, то вишні гарно об'їда, то оббива горох, а в співи не вдається. Греб. 391. Въ значеніи: обращаться къ Помощи чего. Не вдавайся в ворожки, не вдавайся в ліки, бо пропав вже твій синонько ти пропав навіки. Гол. I. 137. Cм. вдарятися 4. 2) Входить, вбити, пускаться. Не вдавайся в сварку, бо будеш битий. Не хотів з ними в розмову вдатись. Г. Барв. 153. Не вдаватися в жадне право. Не входить ни въ какія тяжбы. 3) Обращаться, обратиться къ кому. Вдались до хазяйки. МВ. (О. 1862. ІІІ. 72). До ворожки вдалися. Св. Л. 184. Вдився собі до людей добрих. Г. Барв. 457. Ой удався козак Нечай до коня словами. АД. 11. 57. 4) Отправляться, отправиться куда. Думку думати: куди б то ся вдати? Грин. ІІІ. 203. Гриць-козак задумався, в козацькоє військо вдався. Грин. III. 611. 6) Прибѣгать, прибѣгнуть къ чему. У суд удаватись я не хотів. Н. Вол. у. А ти, мій миленький, в прозьбу не вдавайся. Мет. 64. 6) Удаваться, удаться, удачно выйти. Коровай наш вдавсь. Мет. 164. Удалась варенуха. Щоб удалась капуста, то треба зачинить шаткувать на сьомім дні, як молодика настане. Ном. № 300. 7) Родиться съ извѣстными качествами, способностями. Ой біда мені, що я не вдався. Ном. Уродись, та й удайсь. Ном. № 1657. Який удався, такий і згинеш. Ном. № 3210. Удався він високий, здоровий. Стор. І. 97. Удалась така лінива. Стор. І. 9. Ой чого я такий вдався без щастя, без долі. Н. п. — в кого. Пойти въ кого, родиться похожимъ на кого. На виріст і на силу, і на личко у батька вдався. МВ. ІІ. 15. Молодая дівчинонька в козака вдалася: такі очі, такі й брови, така й головонька. Н. п. І мій батько такий мався, і я в його вдався. Ном. № 2919. — до чого. Быть способнымь къ чему. Він до роботи вдавсь. Усяк до чого небудь вдався. Гліб.

Чимисувати, -су́ю, -єш, гл. Рѣзать. Бере дружко ніж колодій і чимисує той коровай на шматочки. МУЕ. І. 133. (Полтав.).