Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

племенник

Племенник, -ка, м. = небіж.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 193.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПЛЕМЕННИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПЛЕМЕННИК"
Базікати, -каю, -єш, гл. Болтать, балагурить, калякать. Котл. Ен. ІІІ. 50. Годі не знать що базікать! Шевч. Проміж себе дещо базікають, мов вода на лотоках шумить. Кв.
Зітну́тися, -тнуся, -не́шся, гл. = зтятися. Сам на сам із перевертнем зітнуся. К. ЦН. 244.
Капусняковий, -а, -е. Относящійся къ капусняку.
Лома́чка, -ки, ж. Ум. отъ ломака.
Міль, мо́лі, ж. Моль. А я лежу, валяюсь порохнею, одежою, що міль попроїдала. К. Іов. 30.пчільна. Насѣк. Galleria cerella. Вх. Пч. І. 6.
Мора́льність, -ности, ж. Нравственность. Желех.
Навкі́с нар. = навкоси́. Желех. Cм. навскіс.
Повелачка, -ки, ж. = поведенція. Мнж. 189.
Стосунок, -нку, м. Отношеніе.  
Хухнавий, -а, -е. = гугнявий. Шух. І. 33.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПЛЕМЕННИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.