Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

плащаниця

Плащаниця, плащени́ця, -ці, ж. 1) Плащаница, изображеніе на полотнѣ положенія во гробъ Спасителя. За чужую крівавицю купив у церкву плащеницю. Ном. № 13556. 2) Родъ писанки съ равностороннимъ четырехконечнымъ крестомъ въ орнаментѣ. КС. 1891. VI. 371.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 193.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПЛАЩАНИЦЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПЛАЩАНИЦЯ"
Викапаний, -а, -е. 1) Искапанный. 2) Похожій какъ двѣ капли воды, вылитый. Радом. Грицько — викапаний батусь.
Виплатити, -ся. Cм. виплачувати, -ся.
Довголі́тній, -я, -є. Долголѣтній. Будьте щасливі і довголітні. Черниг. у. Нехай їй вічне царство мені же довголітнє панство. Котл. Ен.
Кошалка, -ки, ж. = кошик 1. Левч.
Маґлівни́ця, -ці, ж. = маґельни́ця. Шмате перуть... висушивши навивають на тачівку — валок, і тачають маґлівницею, у якої є плече, зуби і фіст. Шух. І. 154.
Надожда́ти Cм. наджидати.
Пизьмо, -ма, с. = пижмо. Вх. Пч. І. 13.
Підвалина, -ни, ж. 1) Толстая балка, составляющая основаніе деревянной стѣны. Чуб. VII. 376, 380. Підвалини небесного чертогу хитаються, як запалає гнівом. К. Іов. 56. 2) Часть ступы. Cм. ступа 2, 3. Шух. І. 161, 162.
Правушник, -ка, м. У оконщиковъ: инструментъ для скалыванія кромокъ. Вас. 149.  
Талірка, -ки, ж. = тарілка. Без ножа і без талірки моє серце крає. Г. Барв. 387. Талірки бувають плитні, плескаті й глибокі. Шейк. Ум. таліронька, талірочка.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПЛАЩАНИЦЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.