Вибухати, -хаю, -єш, сов. в. вибухнути, -ну, -неш, гл.
1) Неожиданно прорываться, прорваться, вспыхивать, вспыхнуть. Дим з коміна вибухає. Вибухла война.
2) Взрываться, взорваться.
3) Только сов. в. Выпалить, выстрѣлить. Вибухнуло в рушниці.
Дячи́ха, -хи, ж. Жена дьячка. Ой, пробі! Очіпка хочу!... Пробі такого хочу, як на дячисі.
За́косок, -ску, м. Заливъ рѣки.
Колечко, -ка, с. Ум. отъ коло.
Маценя́, -ня́ти и мацінча́, -чати, с. Очень маленькій горшокъ. Ум. маценятко.
Настачитися, -чуся, -чишся, гл. = настачити. Прядева на вірьовки не настачишся.
Порострачуватися, -чуємося, -єтеся, гл. Растратиться (во множествѣ).
Присідати, -да́ю, -єш, сов. в. присісти, -ся́ду, -деш, гл. 1) Присѣдать, присѣсть. Дурного по ногах, щоб присів. 2) Придавливать, придавить, садясь. Як саджають молодих на посад, то тоді молода кілько пальців правої руки присяде, тілько літ не буде мати дітей. 3) Одолѣвать, одолѣть. А дівчину думи лютії присіли. А ще як вороги присідут — Господи! то так уже доску лят до живого. його присіла сідина. Онъ посѣдѣлъ.
Снувальниця, -ці, ж. = снувалка.
Цвигати, -гаю, -єш, [p]одн. в.[/p] цвигнути, -ну, -неш, гл. Хлестать чѣмъ нибудь, напр. кнутомъ, хлестнуть.
