Глажанка, -ки, ж. Просо въ толчеѣ почти истолченное для пшена.
Доклада́ти, -да́ю, -єш, сов. в. докла́сти, -ду́, -де́ш, гл. 1) Докладывать, доложить, прилагать, приложить. доклада́ти праці, доклада́ти рук. Прилагать трудъ, прилагать старанія. Люде, що в науці кохаються, що звикли не тілько очима дивитися, а ще й докладати розумної праці, щоб вияснити собі усе те, на що дивляться. доклада́ти во́за. Отколотить, убить. Солдатъ. Бываетъ и на старуху проруха. Не потачь, хозяинъ: у каждово есть свои блохи. (О женѣ Михайла Чупруна). Михайло. Борони, Боже! як би я свою підстеріг в чім, — тут би їй і доклав воза. 2) Прибавлять, прибавить, дополнять, дополнить. Инчий розважає, а инчий тугу докладає. До книжок докладає своє розумне слово. 3) Излагать, изложить обстоятельно, съ доказательствами. (О терпимыхъ отъ поляковъ и евреевъ притѣсненіяхъ). Козаки и мужики у неділю рано. Богу помолившись, листи писали, і в листах добре докладали, і до пана Хмельницького у Полонне посилали. Начне їй докладать, бо розумна таки й голова була у його. 4) доклада́ти кому́. Насмѣхаться надъ кѣмъ. Чує, як сміються з його, чує, як докладають йому.
Жовтоли́ций, -а, -е. Желтолицый.
Засі́́бно нар. Зажиточно, со средствами.
Молитве́ник, -ка, м. Молитель. Помолись святому Миколаю молитвенику.
Мужва́, -ви́, ж. соб. Мужичье. Якась мужва обідрана. Сказано мужва — не розчовпе, що піп у церкві скаже, та й торочить, що робити гріх. Убірайтесь ік нечистій матері, мужва невмивана.
Насушувати, -шую, -єш, сов. в. насуши́ти, -шу́, -шиш, гл. Насушивать, насушить. Ми сухарів насушим.
Невдалий, -а, -е. Неудачный, неудавшійся. Не лихо окурить і чужа сторона, а невдала жінка.
Очепіритися, -рюся, -ришся, гл. Схватиться, уцѣпиться. Так він, як поплив бичок, очепірився йому за хвіст і поплив з їм. Нахилив вишню, очепірився та їсть.
Розжиток, -тку, м. 1) Развлеченіе? Служу рік, служу другий, — ні смутний, ні веселий. Шчо мене не займає, нічо не тішить.... Тільки того й розжитку, коли стану бувало на стойці та собі тихесенько поплачу. 2) Разжива. Задалась, виходячи з церкви, понести колись попові рунце на розжиток.
