Вальок, -лька, м. Комокъ мокрой глины, приготовленной для обмазки стѣнъ, также для складыванія стѣнъ глинобитныхъ построекъ, — въ послѣднемъ случаѣ глина перемѣшана съ соломой.
Колода, -ди, ж. 1) Колода, бревно. Чи на полі під копою сина забавляє, чи в діброві з під колоди вовка виглядає. На колоді сиділи музики з скрипками, цимбалами. 2) Cм. реваш. 3) Составная часть п'ял. Cм. п'яла. 4) = диби. Запишався, як Берко в колоді. 5) Въ ручной мельницѣ: толстая доска, на которой, въ углубленіи лежать жернова. 6) Ступа. Колода съ выдолбленнымъ углубленіемъ или углубленіями, въ которыя бьютъ песты, — въ различныхъ снарядахъ: въ ступѣ, толчеѣ, въ сукновальнѣ, маслобойнѣ и пр. 7) Длинное корыто у колодезя — выдолбленное или изъ досокъ. Приверни коней до колоди. 8) Улей. 9) Колода картъ. 10) У горшечниковъ: партія мисокъ, до 35 штукъ, вложенныхъ одна въ другую; ставится бокомъ въ гончарную печь. 11) Стадо овецъ, идущее тѣсно. Колода — отара, як іде тісно, не в роспаш. Ум. колодка, колодочка.
Лу́чи́тися Cм. лучатися.
Повизолочувати, -чую, -єш, гл. Позолотить (во множ.). Такі повизолочувані усе пам'ятники.
Погукнути Cм. погукувати.
Понаходитися, -димося, -дитеся, гл. Найтись, отыскаться (во множествѣ). Чи понаходились же коні? — Понаходились: пан позаймав у шкоді.
Пошкандати, -да́ю, -єш, гл. Въ игрѣ віл о брошенной палкѣ: ударившись концемъ объ землю, перевернуться.
Примудькатися, -каюся, -єшся, гл. — до кого. Собственно: прикоснуться къ шулятамъ (Cм. мудо); употребляется въ значеніи: дать себя оплодотворить кому (о женщинѣ).
Таланниця, -ці, ж. Счастливая.
Ужатися Cм. ужинатися.
