Безбач, нар. Без цѣли, какъ попало, въ безпорядкѣ, въ разбродъ.
Жупа́нний, -а, -е. Носящій жупан. (Писарь) все поглядає, як кіт на сало, тілько на жупанних.
Зрадіти, -ді́ю, -єш, гл. Обрадоваться. «Вже козак твій назад іде». А козачка тому зраділа. Пані зраділа. Як вгляділо я вас, так аж зраділо.
Зукрашати, -ша́ю, -єш, сов. в. зукрасити, -шу, -сиш, гл. Украшать, украсить. Вони його любили, мов жертву ідольську квітками зукрашали. Султанські зукрашені кіосками сади.
Лишни́ця, -ці, ж. Лишекъ.
На-по́хопі, нар. = на-похваті. Стояв на-похопі заступ, а він його застукав.
Наставлятися, -ля́юся, -єшся, сов. в. наста́витися, -влюся, -вишся, гл.
1) Наставляться, наставиться.
2) Назначаться, назначиться (на службу).
3) Устремляться, устремиться къ чему-либо, намѣриваться; намѣриться, мѣтить куда-либо. Наставилася вовкові в зуби.
Пинявий, -а, -е. Кропотливый, медленный. Пір'я дерти — пинява робота.
Топорець, -рця, м. 1) Ум. отъ топір. 2) Топорикъ, родъ трости съ топорикомъ (металлическімъ или деревяннымъ) вмѣсто набалдашника.
Урубати, -баю, -єш, гл.
1) Нарубить небольшое количество. Сиди ж ти, дочко, а я піду, дровець урубаю.
2) Ранить рубя.
3) Имѣть достач очную силу, остроту для того, чтобы быть въ состояніи рубить — говорится какъ о человѣкѣ, такъ и объ инструментѣ. Та він сього не вруба, — нема в його сили. Аби якою сокирою дуба не врубаєш. Ні стругом не встругати, ні сокирою не врубати.
