Болгарщина, -ни, ж. Болгарія.
Відчухмарити, -рю, -риш, гл. Высѣчь, отодрать.
Запоро́жець, -жця, м. 1) Запорожець, козакъ запорожской Сѣчи. 2) На свадебномъ пиршествѣ, во время раздачи коровая, запорожцями называются посѣтители, стоящіе за порогомъ хаты. На самім останку дають коровай на запорожця... А як нема запорожців, то староста виходить за поріг і бере той коровай, которий полагається запорожцям. Чи усім сватового хліба достало? — Ні, ще запорожцям не давали. Ой ви, славні запорожці, не лякайтеся, за пороги, за високі не ховайтеся! Просимо вас до хати короваєм дарувати.
Поліпшити Cм. поліпшувати.
Понамуровувати, -вую, -єш, гл. Настроить (каменныхъ построекъ).
Свічка, -ки, ж.
1) Ум. отъ свіча. Свѣчка. Ой зсучу я яру свічку.
2) По нар. повѣрью звѣзды — небесныя свічки, для каждаго человѣка по одной; когда человѣкъ умираетъ, его звѣзда гаснетъ, когда живетъ грѣшной жизнью — тускнѣетъ; отсюда выраженіе: його свічка я́сно горить, — онъ живетъ хорошей, праведной жизнью.
2) Длинная шерстяная кисть сзади пелерины верхней одежды лемковъ, называемой чуга.
3) — божа. Раст. Gymnadonia odoratissima. Ум. свічечка, свіченька.
Смеречок, -чка, м. — жабій. Pacт. Equisetum.
Холод, -ду, м. Холодъ. Холод не свій брат. Ми більше на холоді буваємо, та все горе добуваємо. приняти хо́лоду. Намерзнуться. Приняли й холоду, й голоду. нагна́ти хо́лоду. Нагнать страху. хо́лодом бере. Знобитъ. Ум. холодище. Ох і холодище сьогодні! аж земля репається.
Щебетуха, -хи, ж.
1) Пѣвунья (о птицѣ).
2) Говорунья, болтунья. Чом до мене не говориш, моя щебетухо? Ум. щебетушка, щебетушечка.
Щербанець, -нцю, м. Раст. Hyoseris foetida.
