Басарабець, -бця, м. Бессарабець. Ой писали басарабці та до наших хлопців листи: «ой ідіть, полтавці, та до нас риби їсти».
Берегулька, -ки, ж. Ум. отъ берегуля.
Вигорілий, -а, -е. Выгорѣвшій.
Наба́ки́рь нар. Набекрень. Браво сидів, закинувши набакир смушеву шапку. Взяв набакирь писарь шапку.
Пеня, -ні́, ж.
1) Напасть, бѣда. По п'ятінках заробляла, щоб шовкову хустку придбати та сю пеню звязати. Тепер на тебе пеня напала, що не всіх пов'язала. Така нам лучилася пеня! Як на ту пеню і шати приходять. Оце пеня!
2) Придира, привязчивый человѣкъ. Пеня московська.
3) мати на пеню. Имѣть причину для ссоры. Я з тобою не маю нічого на пеню.
4) пеню волокти на кого. Обвинять напрасно, взводить на кого что. Хиба я буду на себе пеню волокти.
Плецанка, -ки, ж. Рубаха безъ складокъ около воротника.
Повиплачувати, -чую, -єш, гл. Выплатить (во множествѣ). Усе вже повиплачував, що винен був.
Розшматувати, -ту́ю, -єш, гл. Разорвать на куски. (Хорти) її, бісову, розшматують.
Свинарь, -ря, м. Свинопасъ. Ум. свинарик.
Чамур, -ра, м. Растворъ извести съ пескомъ.
