Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

палубець

Палубець, -бця́, м. Ум. отъ палуб.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 89.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПАЛУБЕЦЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПАЛУБЕЦЬ"
Байдужливий, -а, -е. = байдужий. К. Кр. 35.
Братець, -тця, м. Ум. отъ брат.
Братуньо, -ня, братусь, -ся, м. ласк. отъ брат. Їж, братуню, покіль сестра перед очима. О. 1862. ѴІІІ. 17.
Доспа́ти, -ся. Cм. досипати, -ся.
Зба́ночок, -чку, м. 1) Ум. отъ зба́нок. Грин. III. 530. 2) мн. Раст. Nymphaea alba. Вх. Пч. І. 11.
Курбели вбивати. Взбивать облака пыли. Желех. Cм. курделя.
Леґе́йда, -ди, м. 1) = леґарь 2. Вх. Зн. 33. 2) Неповоротливый человѣкъ, увалень.
Неплідниця, -ці, ж. Неплодная, безплодная.
Пронести, -ся. Cм. проносити, -ся.
Уточити Cм. уточувати.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПАЛУБЕЦЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.