Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

палькувати

Палькувати, -ку́ю, -єш, гл. Обозначать колышками. Вх. Зн. 46.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 90.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПАЛЬКУВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПАЛЬКУВАТИ"
Дзві́нний, -а, -е. Колокольный.
Кабутати, -та́ю, -єш, гл. Бросать палку такъ, чтобы она ударялась о землю то однимъ, то другимъ концомъ.
Кучерявчик, -ка, м. Ум. отъ кучеря́вець.
Наколядува́ти, -ду́ю, -єш, гл. 1) Спѣть много колядо́к. 2) Заработать колядуванням.
Перебердина, -ни, ж. Лучина, добытая изъ стараго валежника. Радом. у.
Півтораста числ. Полтораста. А й у тому суденці півтораста молодців. Чуб. V. 952.
Поколоситися, -шуся, -сишся, гл. Поколоситься. Така хороша пшениця поросла, вже й поколосилась. Чуб. II. 7.
Понакривати, -ва́ю, -єш, гл. Накрыть (во множествѣ). Я понаварював, понапікав, а вони прийшли, повиїдали, листочками понакривали та й пішли. Чуб. III. 73.
Скаралуща, -щі, ж. Скорлупа.
Угожий, -а, -е. = вгоден.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПАЛЬКУВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.