Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

палькувати

Палькувати, -ку́ю, -єш, гл. Обозначать колышками. Вх. Зн. 46.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 90.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПАЛЬКУВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПАЛЬКУВАТИ"
Бидзатися, -дзаюся, -єшся
Вічок, -чка, м. Ум. отъ вік.
Дучійка, -ки, ж. = дучайка. Вх. Зн. 16.
Жовтля́вий, -а, -е. = жовтявий.
Намере́жити Cм. намережувати.
Підрунитися Cм. підрунюватися.
Позадовольняти, -ня́ю, -єш, гл. Удовлетворить (многихъ).
Поприкороччувати, -чую, -єш, гл. Укоротить (во множествѣ). Я їм язики поприкороччую, щоб не брехали так. Богод. у.
Простояти, -тою, -їш, гл. 1) Простоять. Довгенько таки простояли наші сіроми коло перевозу. Стор. МПр. 125. Я ж з твоїм сином не одну нічку простояла. Лис. III. № 10. 2) Причинить вредъ или порчу стояніемъ. Мій тобі коничок стайні не простоїть, моя тобі зброя кілочка не вломить. Чуб. V. 63.
Решт, -ту, м. = решта.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПАЛЬКУВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.