Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

палькувати

Палькувати, -ку́ю, -єш, гл. Обозначать колышками. Вх. Зн. 46.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 90.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПАЛЬКУВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПАЛЬКУВАТИ"
Безвікий, -а, -е. О сосудѣ: безъ крышки. Безвіка бодня.
Виступити Cм. виступати.
Дрохвеня́, -ня́ти, с. Драхва-дѣтенышъ. Ум. дрохвеня́тко. Аф. 394.
Жа́бський, -а, -е. = жаб'ячий. Желех.
За́совень, -вня, ж. = засов. Звенигор. у.
Кадний, -а́, -е́ Дымный, закоптѣлый. Желех. Закр.
Ковбанька, -ки, ж. Ум. отъ ковбаня.
Споружитися, -жуся, -жишся, гл. Собраться со средствами, съ силами на что, приготовиться къ чему. Я тільки споруживсь іти в волость, аж і він тут їде. Екатер. у. Що ти бовкунцем ореш? — Та нема паноче, другого волика; оце насилу споружились на одного. Чуб. II. 543.
Твамость, -ті, ж. Твоя милость. Угор.
Штикуляти, -ля́ю, -єш, гл. = штигуліти = шкитильгати. Куди йдеш, куди йдеш, куди штикуляєш? Грин. III. 651.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПАЛЬКУВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.