Будовця, -ці, м. = будівник. Е, він тут на всю губерню будовця, такого тут і нема, як він.
Завірю́ха, -хи, ж. Вьюга, мятель. Аж гульк, — зіма впала, свище полем завірюха. Завірюха — треба кожуха. Ув. завірюшище.
Западо́к, -дка́, м. = западня.
Кендюховий, -а, -е. Относящійся къ желудку.
Мо́лот, -та, м. 1) Молоть. Вліз межи молот і ковадло. 2) Пивная гуща. Ой за той пивний молот зробили козаки з ляхами превеликий колот. 3) Свекловидная масса, изъ которой выжать сокъ сахара. 4) Разваренная мякоть ягодъ (для киселя). посікти на мо́лот. Очень мелко изрубить.
Переправляти, -ля́ю, -єш, сов. в. переправити, -влю, -виш, гл. Переправлять, переправить.
Пляма, -ми, ж. Пятно. Де-не-де темними плямами червоніла на траві запеклая кров. Без страху й плями лицарь запорозький. Ум. плямка, плямочка. На небі ні хмарочки, ні плямочки — чисте.
Притиск, -ку, м. 1) Прижиманіе? натискъ? Бери мене, бо я подорожня; а з притиском, бо я сирота; а скоро, бо додому йду. (Загадка: душа). У нас як б'ють, то з притиска та з відваги. 2) Удареніе. Це слово він сказав з притиском. Говорить було Тарас Яровий з притиском.
Сипанець, -нця, м. Амбарь (для ссыпки зерна).
Скам'янити, -ню́, -ни́ш, гл. Превратить въ камень. Там така баба-яга, шо хто не прибуде, зараз одуре та й скам'янить. Переносно: привести въ оцѣпенѣніе. Cм. скаменити.
