Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

паникадило

Паникадило, -ла, с. Паникадило, подвѣсная церковная люстра.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 92.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПАНИКАДИЛО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПАНИКАДИЛО"
Відтаганити Cм. відтаганювати.
Зале́сливий, -а, -е. Льстивый.
Мизинча́, -ча́ти, с. = мизинець 2. Камен. у.
Нехлюя, -люї, ж. Неряха.
Прив'ялий, -а, -е. Привядшій, отчасти увядшій. Левиц. Пов. 103.
Пташачор, -ра, м. Порода ястреба, Nisus communis. Вх. Лем. 264.
Роспукати, каю, -єш, сов. в. роспукнути, -ну, -неш, гл. 1) Разрываться, разорваться, лопнуть, треснуть. Роспукає серце, каменіють груди. Рудан. I. 13. 2) Расцвѣтать, расцвѣсть, распускаться, распуститься. Подивлюся на калину, вона роспукає. Рудан. І. 14.
Тринити, -ню, -ниш, гл. 1) Превращать въ труху. Шейк. 2) Сильно ѣсть. Шейк.
Тулити, -лю, -лиш, гл. 1) Прижимать, прикладывать, прилагать. Кожну сорочку тулила вона до лиця, до сухих безслізних очей. Левиц. І. 37. Тулила, неначе ненька свою дитину до грудей. Стор. МПр. 16. Подобалось душі вашій кріпацтво, так ви його і до християнства тулите. О. 1862. VI. Кост. 12. 2) Складывать, сжимать, свертывать. Книші тулить. Сим. 201.
Тюпорити, -рю́, -ри́ш, гл. Плестись, медленно идти. Кобильчина тюпорить, а я собі дрімаю на возі. Гадяч. у. Слов. Д. Эварн.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПАНИКАДИЛО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.