Дерев'я́нка, -ки, ж. 1) Деревяшка. Сиканки мнуть, дерев'янки везуть, Мартин обертає, ніхто не угадає. 2) Деревяжка, искусственная деревянная нога. Я й покотивсь.... ще як не вбивсь, не знаю. Теперечки хоч плач — не плач, оттак, як бач, на дерев'янці шкандибаю. Я колись переганяв і вітра в полі, поки не зсадили з коня на дерев'янку.
Міро́шницький, -а, -е. Относящійся къ мельнику. Моє діло, як кажуть, мірошницьке: запусти та й мовчи.
На-бе́зрік, нар. Никогда; безъ срока. відда́сть на-бе́зрік. Никогда не отдастъ.
Посколочувати, -чую, -єш, гл. Возмутить (воду во многихъ мѣстахъ); взболтать (во множествѣ).
Праведність, -ности, ж. Праведность. Доки ти будеш держатись праведности.
Риболовець, -вця, м.
1) = рибалка 1. Ой ви, хлопці, ой ви, риболовці, закидайте сіти через бистрі ріки.
2) = рибалка 2. Ум. риболо́вчик.
Сощепитися, -плю́ся, -пишся, гл. Сцѣпиться, соединиться, сойтись. Ой росли, росли да й ісхилилися (явір з березою), вище церковки да й сощепилися.
Тратити, -чу, -тиш, гл.
1) Расходовать, проживать, тратить. Сам бачу, що худобу трачу. Що тобі у руки не дай, усе тратиш.
2) Терять, губить. А я плачу, літа свої марно трачу. Служба вільность тратить.
3) Казнить, лишать жизни. Вдовин-синонька тратити гадають. Була дівка така. І вона мала четверо дітей.... ті діти тратила.
Тяжко нар.
1) Тяжело, трудно. Тяжко нести, а жаль покидати. Тяжко-важко заспіває, як Січ руйнували. Тяжко, тяжко мені тебе додому одправляти.
2) Очень. Тяжко боюсь матері. Тяжко поганий. Тяжко заплакав. Тяжко зажурився. Голова тяжко болить. Ум. тяженько. На серці тяженько.
Удячно нар. Благодарно, признательно.
