Бідкатися, -каюся, -єшся, гл. 1) Бѣдствовать, горевать. Нехай, коли досі бідкались, нехай до старості у роскоші поживе. Бідкається тепер з волами в таку лиху годину. Клопочуся, бідкаюся з ночі до ночі, ніколи гаразд і діточками втішатись. Ніколи чужим лихом бідкатись. 2) — чим. Нуждаться въ чемъ. Козаки бідкаються пасовищами. 3) Жаловаться на судьбу. Чого вони все бідкаються? хиба вже справді їм так погано? Ой, лихо з вами та й годі! бідкалась пані Макуха, важко зітхаючи.
Зго́ристий, -а, -е. Покатый, наклонный. Двір був згористий, і до ґанку треба було під'їжджати трошки під гору.
Злісливо нар. Зло, сердито.
Зоглядатися, -даюся, -єшся, сов. в. зогля́дітися, -джуся, -дишся, гл. Осматриваться, осмотрѣться, оглядываться, оглянуться. А за мене люде брешуть, всі на мене заглядаються. Якось зоглядівся і не знайшов книжок. Випив чарку, випив другу, випив третю, а далі й не зоглядівся, як і гроші вкрали.
Побігуця, -ці, ж. 1) = побігайка. Та не можна її (наймички) держати: така побігуця, що ніколи в хаті не всидить. 2) мн. = побіганки. справляти побігуці. Вѣчно бѣгать, постоянно уходить изъ дому. Що се ти побігуці справляєш?
Позадублювати, -люю, -єш, гл. Обнажить, поднявъ вверхъ платье (во множествѣ).
Стеменнісінько нар. Тоже, что и стеменно, но въ совершенной степени, точнехонько. Стеменнісінько мати.
Урож'я, -ж'я, с. Урожай. Не тучить множ'я, єно урож'я.
Чужениця, -ці, ж. = чужаниця. Ве дивись на сльози мовчки: я ж бо з предків чужениця.
Шкапиняка, -ки, ж. Очень плохая кляча.
