Закарлю́чистий, -а, -е. Со многими загибами, поворотами. Пішов собі знову блукати по закарлючистих улицях московських.
За́стум, -ма, м. Укромное мѣсто, пустынное глухое мѣсто. Сховалась ти на відпочинок, як лебідь в тихі застуми води. І засвітився світ по застумах московських. Чи не сором тобі покидати нас і по застумах цього ліса блукати без нас?
Красіти, -сію, -єш, гл. Красоваться. Ой там на горі, на красі, красіє кукіль у овсі.
Латиш, -ша, м. Большая заплата? Латка на латці, — та й латиш.
Надгина́ти, -на́ю, -єш, сов. в. наді(о)гну́ти, -гну́, -неш, гл. Пригинать, пригнуть немного.
Переволочити I, -чу, -че́ш, гл. = переволокти.
Поточина, -ни, ж.
1) Небольшой ручей. Невелика поточина луги помулила. З сих гір спливають поточини, що ділять поле на менші частки.
2) Русло потока.
Поцокатися, -каюся, -єшся, гл. Ударять одно объ другое, почокаться.
Соболь, -ля, м. Соболь — животное, а также соболій мѣхъ. Візьми шубу з оксамиту, соболями підшиту. Употр. какъ ласкат. слово. Козаченьку, мій соболю, візьми мене із собою.
Сподобний, -а, -е. Нравящійся; красивый. Употр. въ выраж.: бути сподо́бним, сподо́бною — нравиться. Нам староста сподобний. Ой дівчино, дівчинонько, яка ти сподобна. Кому то вже така краля не сподобна буде! А в шинкарки мед-горілка добра, ще й до того дівчина сподобна.
