Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

писака

Писака, -ки, м. Писецъ. Ум. писа́чка.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 152.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПИСАКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПИСАКА"
Вергання, -ня, с. Бросаніе, швыряніе. Г. Барв. 425.
Вірник, -ка, м. Довѣренное лицо, повѣренный. «Рѣдкій помѣщикъ не имѣетъ вірника изъ жидовъ». О. 1862. IX. 43.
Грі́мнути Cм. Грімати.
Калюжитися, -жуся, -жишся, гл. Купаться въ лужѣ. Ти його (порося) святити несеш, а воно ще таки калюжиться. Черк. у.
Ковач, -ча, м. = коваль. Вх. Зн. 26.
Несконченний, -а, -е. = нескінченний.
Орідець, -дця, м. Ум. отъ ород.
Сас, -са, м. Насѣк. прусакъ. Вх. Пч. 1. 5.
Тріскотати, -кочу́, -чеш, гл. Трещать.
Угорі нар. Вверху. Чого хмара не пада додолу, а висить вгорі? Ком. Р. ІІ. 23.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПИСАКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.