Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

пирський

Пирський, -а́, -е́ Быстрый, ретивый. Биведіт мені коня пирського. Гол. II. 34.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 152.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПИРСЬКИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПИРСЬКИЙ"
Бриндзити, -джу, -дзиш, гл. Дѣлать бриндзу. Вх. Зн. 4. Cм. бриндза.
Жєс, жєсати и пр = жас, жасати и пр.
Зари́чити, -чу, -чиш, гл. ? Встрѣчено въ загадкѣ: Із вечора заюрив, ік повночі захандричив, ік світу заричив. (Загадка: хліб вчинить і замісить, і в піч посадить). Грин. II. 312.
Лазуряка, -ки, м. Лѣсной разбойникъ? Були ще лазуряки, грабили, убивали, оббірали гроші і ховали їх у лісі, на степу... сами тож де небудь пропадали в розбоях, а гроші оставались. ХС. IV. 9.
Обування, -ня, с. Надѣваніе обуви, обуваніе. Чого ти, наймитку, так рано встаєш? — Та я то обуванням, то одяганням надолужу. Ном. № 10851. Ум. обуваннячко.
Проволоводитися, -джуся, -дишся, гл. Промедлить, провозиться.
Ронити, -ню, -ниш, гл. 1) Ронять, терять. Дрібні сльози роню. Мет. 53. Там пава ходила, піря ронила. Мет. 332. 2) Сбросить ребенка. 3) Дух за ким ронити. Быть безъ души отъ кого, души не слышать въ комъ. Ном. № 8753.
Сваволити, -лю, -лиш, гл. Своевольничать.
Цісарівна, -ни, ж. Дочь императора. Гн. І. 113.
Ший! меж. Приказъ волу подставлять шею для надѣванія ярма. Вола треба добре призвичаїти, щоб, коли скажеш: ший! він шию підставив. Мир. ХРВ. 95.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПИРСЬКИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.