Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

письменник

Письменник, -ка, м. 1) Писатель. Виднійше нам усе те в високих розумом письменниках. К. (О. 1861. VI. 28). 2) Въ евангеліи: книжникъ. І зібравши всіх архієреїв і письменників людських, допитувався в них, де Христу родитися. Єв. Мт. II. 4.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 154.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПИСЬМЕННИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПИСЬМЕННИК"
Бахусуватий, -а, -е. Имѣющій слѣды пьянства. На виразнім хоть і бахусуватім виду його зажевріла обида. К. Хп. 24.
Вино, -на, с. 1) Вино. На Вкраїні добре жити, мед і вино пити. Ном. № 700. Ніхто не наливає нового вина в старі бурдюки. Єв. Мр. II. 22. 2) Виноградъ. Зелене вино к горі ся вило, к горі ся вило, синє розцвіло. Гол. IV. 547. Зелене вино високо звило, ще й похилило. ХС. VII. 425. 3) Пиковая масть. КС. 1887. VI. 463. Часто во мн. ч. вина. Ум. винце. Без дірочки, без денця, повна чарочка винця. Ном. стр. 292, № 67.  
Випестувати, -тую, -єш, гл. = випестити. К. ЧР. 218.
Відмакошити, -шу, -шиш, гл. Отколотить. Так він його як піймав та як одмакошив! Екатер. у. Слов. Д. Эварн.
За́пі́лка, -ки, ж. Передникъ. Желех.
Лаганець, -нця, м. Родъ кружки, деревяннаго сосуда съ обручами. Желех.
Начати, -ся. Cм. начинати, -ся.
Пердь меж., выраж. испусканіе вѣтровъ. Чуб. V. 1112.
Полуднювати, -нюю, -єш, гл. = полуднувати. Ой перший раз обідаю, а другий раз полуднюю. Чуб. V. 807.
Тинфа, -фи, ж. = тимфа = пинхва. Тинфу дали оттаку! Чуб. І. 274.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПИСЬМЕННИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.