Верхняк, -ка, м. 1) Верхній жерновь въ мельницѣ. 2) Часть гончарнаго круга (Cм.). . 3) Верхній слой скирды. 4) Дека въ струнномъ музыкальномъ инструментѣ (кобзѣ, торбанѣ). 5) Металлическая крышка курительной трубки. Чіпка одкрив верхняк, потяг люльку, — огонь осіяв сіни. 6) У гребенщиковъ: верхушка рога.
Мертв'я́чка, -ки, ж. Эпидемія, моръ. Тоді була мертв'ячка скрізь, люде здорово мерли.
Намалюва́ти, -лю́ю, -єш, гл. 1) Написать (красками), нарисовать. Твоє біле личко да й намалювать. гарний, як намальований. Очень красивъ. ходить було, як намальована. Очень хорошо одѣвается. 2) Изобразить картину въ словахъ. Та ба! не всякий так змудрує, як сам Вергілій намалює.
Нахвалюватися, -лююся, -єшся, гл. = нахвалятися.
Обвечеріти, -ріє, гл. безл. Повечерѣть.
Подочісуватися, -суємося, -єтеся, гл. Дочесаться, окончить причесываться (о многихъ).
Сіточка, -ки, ж. Ум. отъ сіть.
Урізати, -жу, -жеш, гл.
1) Отрѣзать, обрѣзать. Жениться пробі, а хліба врізать не вміє. З лихого торгу хоч поли врізавши. Сього пальця вріж — болить, і того вріж — болить. Урізав вовкові хвіст.
2) Ударить. Та як уріж її (кулаком) по виску.
Характер, -ру, м. Характеръ. Глибоко твердий характер.
Христовий, -а, -е. Христовъ. Христова мучениця.
