Глухий, -а, -е. 1) Глухой. Глухому пісню співати. Глухий як тетерук.
2) Беззвучный, мертвый. В глухій домовині усміхнуся.
3) Пустой, запустѣлый, глухой. Глухий край. Куток зовсім глухий.
4) глухий кінець (у воротях). Тотъ конецъ воротъ, гдѣ ихъ пята. В глухім кінці під ворітьми.
5) глухий дуб. Дубъ, на которомъ листва держится цѣлую зиму.
6) глуха кропива. Раст. a) Lamium maculatum L. б) Leonurus Cardiaca L. Ум. глухенький, глухесенький.
Картузовий, -а, -е. Картузный.
Ноші, нош, ж. мн. Носилки.
Окропляти, -ля́ю, -єш, сов. в. окропити, -плю́, -пиш, гл. Окроплять, окропить. Холодної води знайди, рани мої постреляні да порубані окропи, охолоди.
Сестрінець, -нця, м. Племянникъ, сынъ сестры.
Скринник, -ка, м. Сундучникъ, дѣлающій сундуки.
Спасений, -а, -е. 1) Спасшійся. Живе він там (у печері) багато років.... — став спасений. 2) Влагой. Діло спасене і богоугодне.
Такенний, -а, -е. Вотъ такой. Жаба такенна велика лізе через дорогу.
Тарахтати, -та́ю, -єш, гл. Грохотать. Грімить і тарахтає. Тая буря не унімала, а все злійш громом по небу тарахтала.
Шмалятина, -ни, ж. = смалятина. Шмалятиною завоняло.
