Ми́зя, -зі, об. Плакса.
Обношуватися, -шуюся, -єшся, сов. в. обноситися, -шуся, -сишся, гл. Обнашиваться, обноситься. Звісно, у дорозі трошки обносивсь. За дорогу припала пилом, обносилась, обтопталась.
Оле! меж. Ахъ, охъ! Оле ж, скільки там товклося за столами писарів!
Покашляти, -ляю, -єш, гл. Покашлять. Покашляв днів зо два, а оце вже й годі.
Складатися, -даюся, -єшся, сов. в. скластися, складуся, -дешся, гл.
1) Складываться, сложиться, слагаться. Тут як почало (дерево) рубаться, котиться, складаться. Дай, Боже, час добрий, щоб моя капусточка приймалася і в головки складалась.
2) Складываться, дѣлать, сдѣлать складчину. Туди парубки збірались, по золотому складались.
3) Укладываться, уложиться. Усе складався та приготовлював вози. Склався і поїхав.
4) Состоять, составляться, составиться изъ чего. Все її лице складалось з одного носа. З яках частин вода складається.
5) Полагаться. На Бога складайся, розуму ж тримайся.
6) Происходить, произойти. Відкіля і лихо склалось. Складеться недогода та необачність яка, то він гукає та махає їм де що робиться і де що не так. Бійка з иншими хлопцями складеться. Регіт такий складається.
Туди нар. Туда. І сюди гаряче, і туди боляче. а я й не туди то! А мнѣ и невдомекъ.
Хвиґу́ра, -ри, ж. 1) Фигура. 2) Крестъ на дорогѣ. Іде насеред роздорожжя, де три дорогії сходяться і де є три фигури.
Цуценячий, -а, -е. Свойственный, принадлежащій щенку.
Чужаниця, -ці, об. Употребляется по большей части съ эпитетомъ чужа. Чужой человѣкъ, чужіе люди. Чужа чужаниця під такий час поможе, а то рідні. Не добре чужому чужаниці на чужині помірати. Треба мені до свого роду чутку-звістку передати, бо тут чужа чужаниця.
Чукурлій, -лія, м. = черпіт.
