Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

прутина

Прутина, -ни, ж. Хворостина, розга. Ой пішов дід на подвір'я та взяв за прутину. Чуб. V. 1131. Ум. прути́нка.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 494.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРУТИНА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРУТИНА"
Бервено, -на, с. Бревно, колода. Лохв. у. У людей бачиш запороху в оці, а в себе і бервена не бачиш. Чуб. І. 273.
Бойє? меж. Да? въ самомъ дѣлѣ? Вх. Зн. 3.
Братік, -ка, м. 1) Ум. отъ брат. 2) мн. Раст.: a) Melampyrum nemorosum L. Борз. у. Лв. 100. б) Viola tricolor L. ЗЮЗО. І. 141.
Моска́ти, -ка́ю, -єш, гл. Бить; стучать. Коваль москає молотком. Вх. Зн. 37.
Обмовонька, обмо́вочка, -ки, ж. Ум. отъ обмова.
Простати, -таю, -єш, гл. = простувати. Простали ми в Україну вольними ногами. Шевч. 259.
Пурх! меж. Порхъ! Якась пташка прилетіла і сіла передо мною на шляху.... Я до неї ловити, — вона: пурх! Г. Барв. 352.
Розкраяти, -ра́ю, -єш, гл. Разрѣзать. Хліб.... роскраяв. МУЕ. ІІІ. 41. Роскраємо серце на дві половині. Чуб. V. 856.
Сердитий, -а, -е. Сердитый, злой. ЗОЮР. I. 12. Сердитий вітер завива. Шевч.
Урочища, -чищ, м. мн. Ув. отъ уроки. Грин. II. 33.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПРУТИНА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.