Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

прянистий

Прянистий, -а, -е. = пряний. Желех. Прєниста худоба. Вх. Зн. 57.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 495.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРЯНИСТИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРЯНИСТИЙ"
Бункош, -ша, м. = келеф. Гол. Од. 80.
Викривити, -ся. Cм. викривляти, -ся.
Відлучати, -ча́ю, -єш, сов. в. відлучити, -чу, -чиш, гл. Отлучать, отлучить, разлучать, разлучить, отдѣлять, отдѣлить. Од жінки одлучив (змія). Мнж. 9. А тепер я заручена, од челяді одлучена. КС. 1883. II. 371. відлучати дитину. Отнимать ребенка отъ груди. відлучати теля, ягня. Взять сосуна отъ матки, чтобы пересталъ сосать. Одлучи теля од корови. Левиц. І. 246.
Лежу́н, -на́, м. = лежень 1. Чуб. I. 262.
Підхвалити Cм. підхвалювати.
Повишкрьобувати и повишкрябувати, -бую, -єш, гл. Выскресть (во множествѣ). Такі голодні поприходили, як сіли вечеряти, так і горщечки повишкрьобували.
Смоківниця, -ці, ж. Смоковница. Загледівши смоківницю оддалеки, що мала листе, прийшов, чи не знайде чого на, ній. Єв. Мр. XI. 13.
Срібнястий, -а, -е. Серебристый. Вх. Лем. 469.
Табачників, -кова, -ве Относящійся къ табачнику, принадлежащій ему. Шейк.
Худобство, -ва, с. Бѣдность, убожество. Угор.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПРЯНИСТИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.