Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

прянистий

Прянистий, -а, -е. = пряний. Желех. Прєниста худоба. Вх. Зн. 57.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 495.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРЯНИСТИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРЯНИСТИЙ"
Дубро́вина, -ни, ж. = дуброва 1. Шух. І. 177.
Зносити, -шу, -сиш, сов. в. знести, -су, -сеш, гл. 1) Сносить, снести съ чего либо внизъ или съ какого либо мѣста. «Зносьте худобу!» А добра ж то повнісінький віз, іще й намисто товсте. Стали зносить. Рудч. Ск. II. 58. Тиха вода, тиха, бережечки зносить. Мл. л. сб. 329. А далі і знесло млинок. Хата. 51. 2) Снашивать, снести изъ разныхъ мѣстъ въ одно. 3 нечистою силою збірає і зносить людям гроші. Стор. МПр. 169. 3) Сносить, снести снизу вверхъ. Зніс на горище мішок з половою. Зносють на віз скриню. Грин. III. 546. 4) Поднимать, поднять, возносить, вознести. Високо к небу очі свої зносять. Гол. І. 34. Як знесете вгору сина. Єв. І. VIII. 28. 5) Рубить, срубить, срѣзать, снять. Так живо ниву знесемо. Хата, 103. Тобі голову знесу по самі плечі. Рудч. Ск. І. 45. 6) Переносить, перенести, выносить, вынести, вытерпѣть. Ой як важко сплисти море, то так тяжко знести горе. Мл. л. сб. 260. Гаразду знести не може, а біду терпить. Ном. № 2208. 7) Уничтожать, уничтожить, упразднять, упразднить, отмѣнить. Мало не пів села пожежа знесла. Г. Барв. 456. Їхній приговор знесуть. Павлогр. у. Хвалиться знести всю шляхту й панство. К. ЦН. 256. 8). Только сов. в. О яйцахъ: снести. Та була в їх курочка ряба, та злізла на поличку, та знесла яєчко. Чуб. III. 107. 9) зносити мислі, зносити мислям. Думать. Я до тебе не говорю, тілько мислі зношу. Чуб. V. 327. Мислоньки мене зносять. Грин. III. 246. 10)голово́ю. Быть въ состояніи по своему уму сдѣлать что-либо, соображать, сообразить, уразумѣть. Чи він би ж громадське діло зніс головою. Кіевск. у. Що ж вам, свату, вражу я? Їй Богу й головою не знесу. Грин. ІІ. 208. 11) охо́та зносе. Охота есть, берегъ. Як зносе його охота ковалювати, най учиться. Камен. у.
Кородкий, -а, -е. Вольной, хилый, слабый. Цей віл кородкий на ноги: як горяна дорога, — верстов 20 пройшов, — уже й кульгає. Донск. обл.
Млине́ць, -нця́, м. 1) Блинъ. Видно, що Ганна млинці пекла, бо й ворота в тісті. Ном. № 7336. Вона своїм носом чує, як на небі млинці печуть. Посл. 2) Родъ вѣтряной мельнички съ двумя крыльями для отпугиванія птицъ. Шух. І. 167. Ум. млинчик.
Назволіка́ти, -ка́ю, -єш, гл. Стянуть много, многихъ въ одно мѣсто.
Оливка, -ки, ж. 1) Ум. отъ олива. 2) Родъ яблокъ.
Плеканий, -а, -е. Заботливо, нѣжно воспитанный. Уман. у.
Позачіплювати, -люю, -єш, гл. Зацѣпить (во множествѣ).
Потурання, -ня, с. Потворствованіе.
Розгляд, -ду, м. 1) Разсмотрѣніе. 2) Разсмотръ, развѣдки. Та й пустивсь слідком за нею на розгляд і довід. Мкр. Н. 11.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПРЯНИСТИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.