Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

пряжка

Пряжка, -ки, ж. Пряжка. Шух. І. 290. Ходила в черевиках з жовтими пряжками, — тепер хожу по морозу білими ніжками. Гол. Од. 25. Нема ні в кім правди, тільки в реміннім поясі та в залізні прязці. Ном. № 2578, стр. 285.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 495.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРЯЖКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРЯЖКА"
Випочити, -чину, -неш, гл. Отдохнуть.
Гнити, гнию, -єш, гл. Гнить. — Хліб гниє. — «Гниє, бо є; оттоді погано було б, як би гнисти нічого було. Ном. № 14155. Варево гниє. Чуб. І. 10. Хата пусткою гниє. Шевч. 401. Гниє в неволі, у кайданах. Шевч. 606.
Дурно́ха, -хи, ж. Нервная лихорадка, тифъ. Вх. Зн. 16.
Зароботя́щий, -а, -е. Могущій хорошо зарабатывать, имѣющій хорошіе заработки. Найшовсь чоловік у прийми. Люде кажуть — добрий і зароботящий: і тесля, й столяр, і чоботарь, — до всього здатний. Г. Барв. 264.
Крупний, -а́, -е́ = крупкий. Зазнаєши крупного й м'ягкого. Ном. № 13915.
Наживи́ти, -влю́, -виш, гл. Приметать, сметать (о шитьѣ). Н. Вол. у.
Обстрижчини, -чин, ж. мн. Обрядовая первая стрижка ребенка по истеченіи перваго года его жизни. Мил. 31.
Роспрядівитися, -влю́ся, -вишся, гл. О ниткѣ, веревкѣ: раскрутиться. Роспрядовилася нитка. Мирг. у.
Ростворити, -ся. Cм. ростворяти, -ся.
Селюк, -ка, м. Житель села, деревенщина. Простий люд — селюки. К. ЧР. 352.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПРЯЖКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.