Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

присягати

Присягати, -га́ю, -єш, сов. в. присягти, гну, -не́ш, гл. Присягать, присягнуть, клясться, поклясться. Свідки присягали в суді. Я иншу не люблю, Богом присягаю. Чуб. V. 295. Ой матінко моя, вже ж бо я не твоя: ой вже ж бо я того пана, що я з ним присягала. О. 1862. IV. 29.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 444.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРИСЯГАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРИСЯГАТИ"
Баштонька, башточка, -ки, ж. Ум. отъ башта.
Відволати, -лаю, -єш, гл. Первоначально значило: отозвать, теперь употребляется въ выраж. біду відволати. — Избавиться отъ бѣды. Мені тебе хоч жалко, мила, біди не можно одволать. Греб. 339. відволати или відволати від смерти. Спасти отъ смерти, отходить. Бабусю Настю поховали і ледве, ледве одволала Трохима діда. Шевч. Він мене од смерти одволав. Рудч. Ск. І. 128.
Дві́чі чис. Дважды. З однії липи двічи лико не деруть. Ном.
Костогриз, -за, м. Птица. Frangilla coccathraustis.
Обрядити Cм. обряжати.
Полазець, -зця, м. = полазник. Желех.
Призвістити Cм. призвіщати.
Розрахування, -ня, с. Расчисленіе, разсчетъ.
Теліпайло, -ла, с. 1) Висящій, качающійся предметъ. 2) Безполезный, лишній человѣкъ.
Фаска, -ки, ж. Кадушка для масла, сыру. Сім фасок масла. Грин. III. 501. Ум. фасочка. Желех.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПРИСЯГАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.