Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

присягати

Присягати, -га́ю, -єш, сов. в. присягти, гну, -не́ш, гл. Присягать, присягнуть, клясться, поклясться. Свідки присягали в суді. Я иншу не люблю, Богом присягаю. Чуб. V. 295. Ой матінко моя, вже ж бо я не твоя: ой вже ж бо я того пана, що я з ним присягала. О. 1862. IV. 29.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 444.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРИСЯГАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРИСЯГАТИ"
Дрючо́к, -чка́, м. Ум. отъ дрюк. Там тебе ждуть — з двома дрючками за дверима на порозі. Ном. № 14263. дрюч́ок вагов́ий. Рычагъ, которымъ, опирая его на «важницю», подымаютъ тяжело нагруженный возъ. Чуб. VII. 404.
Заволі́кування, -ня, с. = заволікання. Левиц. І. Кайд. С. 186.
Збу́рення, -ня, с. 1) Разрушеніе, ниспроверженіе. 2) Волненіе, возмущеніе.
Звича́їтися, -ча́юся, -єшся, гл. Привыкать другъ къ другу, знакомиться. День по дню минає, вечір по вечері, а вони собі усе сходяться та говорять та усе лучче звичаються. МВ. (О. 1862. І. 78).
Ма́ґоль, -ґля, м. = маґіль. Шух. І. 255.
Мо́зу́ля, -лі, ж. = мозоля.
Обвертіти, -ся. Cм. обвірчувати, -ся.
Помазанець, -нця, м. Помазанникъ. На Господа вони забунтували, помазанцем його погордували. К. Псал. 3.
Пранцюватий, -а, -е. 1) Зараженный сифилисомъ. Мил. М. 88. 2) Бранное: негодный, мерзкій. Пранцюваті коні. Набрались пранцюватого духу. Стор. МПр. 169.
Ступарь, -ря, м. 1) Сукновалъ-техникъ. Пас. 174. 2) Водяная сукновальня. Мнж. 192.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПРИСЯГАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.