Кловак, -ка́, м. Клыкъ. У кнура кловаки які гострі.
Мазя́, -зяти, с. Запачканное, неопрятное дитя.
Пахнути, -ну, -неш, гл. Пахнуть, издавать запахъ. Пахне бузком, конвалією. щоб твій и дух не пах! Чтобъ тебя здѣсь не было. гарбузом пахне. Будетъ отказъ на сватовство. І багата, і хороша, хто погляне, — ахне. Пішов би я сватати, та, гарбузом пахне. доріженька пахне. Предстоитъ въ скоромъ времени дорога. Дощик крапле, чумаченькам дороженька пахне. пахне землею (від кого). Уже умираетъ. Од неї пахне вже землею, уже й мене не пізнає. Я до попа та до сусіди: привів попа, та не застав — вона вже вмерла.
Позакрашувати 2, -шую, -єш, гл. Украсить (многое).
Попідмітати, -та́ю, -єш, гл. Подмести (во множествѣ).
Пропіяка, -ки, м. Пропойца.
Таровисько, -ка, с. Мѣсто, гдѣ скотъ, катается.
Трясовиця, -ці, ж. = трясавиця 2.
Укмічати, -чаю, -єш, сов. в. укмітити, -чу, -тиш, гл. Замѣчать, замѣтить, примѣчать, примѣтить, подмѣчать, подмѣтить. Зразу укмітити, що не такий народ. Мале, та й те вкмітило, що в просі кузька є. Зразу вкмітить дитина.
Чужинка, -ки, ж.
1) Ум. отъ чужина.
2) Чужое. На чужинку ласі.