Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

притуга

Притуга, -ги, ж. Затруднительное, тяжелое положеніе, горе, бѣда. У притузі треба знать усячину і дороги щоб не питаться. Ном. № 5839. Да не дай, Боже, притуги, — на мою дитину недуги. Чуб. V. 461. Такі легкодухи, що в радощах та роскошах нема над їх, а в притузі вони як трава полягають. МВ. (О. 1862. І. 90).
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 447.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРИТУГА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРИТУГА"
Братуньо, -ня, братусь, -ся, м. ласк. отъ брат. Їж, братуню, покіль сестра перед очима. О. 1862. ѴІІІ. 17.
Бульбуки мн. Родъ растенія. Вх. Уг. 4. Ум. бульбучки.
Відлучання, -ня, с. 1) Разлученіе, отдѣленіе. 2) Отниманіе (ребенка отъ груди).
Ворон 2, -на, -не. = вороний. Ворон коню, біжи швидко. Мет. 74.
Кракати, -каю, -єш, гл. 1) Каркать. Як летіла ворона до гори, то й кракала. Ном. 2) Таскать? Да мене жиди злапали, за чуприпу кракали. Чуб.
Кріпше нар. Ср. степ, отъ кріпко. Крѣпче. Жіноче царство стоїть кріпше над усі царства. К. ЧР. 50.
Мо́речко, -ка, с. Ум. отъ море.
Обудити, -ся. Cм. обужати, -ся.
Паук, -ка, м. и пр. = павук и пр.
Сльоз, -зу, м.турецький = слиз. Вх. Пч. І. 11.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПРИТУГА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.