Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

присухий

Присухий, -а, -е. Суховатый. Вх. Уг. 263.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 444.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРИСУХИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРИСУХИЙ"
Булька, -ки, ж. = бульбашка 1. Бульки, котрі позбігали з кип'ятку і захололи, із їх і стали гори, а меж ними долини. Чуб. І. 39. Аж бульки на воді стають. Фр. Пр. 129.
Волоком нар. Таща. Переносно: насильно. Волоком затяг у гості. Конст. у.
Горба́тий, -а, -е. 1) Горбатый. Горбатого хиба могила виправить. Ном. № 3221. Притули́в горба́того до стіни́. Сказалъ что-либо несообразное, сдѣлалъ неудачное сравненіе. Ном. № 13079. 2) — та труна́. Гробъ съ выпуклой крышкой. Мил. 168. Ум. Горбате́нький.
Каччин, -а, -е. Принадлежащій уткѣ.
Можновла́дницький, -а, -е. Вельможескій, могущественный. К. НС. 39.
Пец меж. = пуць. Коршак ле́тає, ле́тає, а далі пец на землю. Радомысл. у.
Тонити, -ню, -ниш, гл. Дѣлать тонкимъ, тонко рѣзать. Не тони, не мали: на цілий бохонець завали, бо ти видиш мою нужду, що я ззім. Шейк.
Тюкання, -ня, с. Кричаніе тю.
Упірливо нар. Упорно. Мовчав упірливо. Г. Барв. 306.
Хмарина, -ни, ж. Туча. Сизенькі хмарини.... по небу простягліїся. О. 1862. VIII. 17. Зацвів козак рожиною, дівка калиною, розійшлися вони чорною хмариною. Чуб. V. 283. Ум. хмаринка, хмариночка. Сияло сонце в небесах, а ні хмариночки. Шевч. 100.  
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПРИСУХИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.