Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

звинуватити

Звинува́тити, -чу, -тиш, гл. Обвинить. Наїхали судці; судили, судили та й звинуватили того старосту. О. 1862. І. 61.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 130.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗВИНУВАТИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗВИНУВАТИТИ"
Висолопити Cм. висолоплювати.
Галаджовий, -а, -е. ? Спідниця така, як ганчірка, а корсет новий галаджовий. Г. Барв. 113.
Збідні́ння, -ня, с. Обѣднѣніе. Левиц. І. 296.
Нашкодити, -джу, -диш, гл. 1) Навредить, причинить вредъ. Ти гірше тілько тим нашкодиш: усіх лящів позводиш. Гліб. 79. 2) Напроказничать, напакостить.
Окинути Cм. окидати.
Придоглянути, -ну, -неш, гл. = доглянути. А призовіте мою родиноньку придоглянуть смерти. Чуб. V. 442.
Тюхтій, -тія, м. Увалень, тяжелый на подъемъ.
Хлопко, -ка, м. Мальчикъ, юноша. Десь узявся хлопко, а хлопко маленький, під ним кониченько, коник вороненький. Чуб. V. 1071. Ой запрягай, хлопку, коня вороного, да поїдем вінчаться до попа чужого. Чуб. V. 283.
Чарівництво, -ва, с. Волшебство, колдовство. Желех.  
Шприх, -ху, м. Спица въ колесѣ. Подольск. г.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗВИНУВАТИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.