Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

звинуватити

Звинува́тити, -чу, -тиш, гл. Обвинить. Наїхали судці; судили, судили та й звинуватили того старосту. О. 1862. І. 61.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 130.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗВИНУВАТИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗВИНУВАТИТИ"
Бацькун, -на, м. Прозвище бѣлорусса. Ном. № 743.
Виїзджати, -жаю, -єш, гл. = виїздити. Вже твій Юрочко з-за гори виїзджає. Мет. 177. Чоловік знає, коли виїзджає, а не знає, коли вернеться. Ном. № 11375.
Воротній, -я, -є. Воротный. Якась людина.... бралась на перелаз у воротній хвірточці. Г. Барв. 419.
Головище, -ща, с. ув. отъ голова. Кулачище під бочище, нагаїще в головище. Чуб. V. 482.
Загово́рюватися, -рююся, -єшся, сов. в. заговори́тися, -рю́ся, -ришся, гл. = замовлятися. Запікайся кров, заговоруйся кров, замовляю тебе. Чуб.
Мнюх, -ха, м. Рыба Lota vulgaris. Шух. І. 24.
Невстидливість, -вости, ж. Безстыдство.
Приймаченько, -ка, м. Ум. отъ приймак.
Труфель, -фля, м. Tuber cibarium Sibth. Шейк.
Шабелька, -ки, ж. Ум. отъ шабля.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗВИНУВАТИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.