Виднечко нар. Ум. отъ видно.
Зато́чуватися, -чуюся, -єшся, сов. в. заточи́тися, -чу́ся, -чишся, гл. 1) Пошатываться, пошатнуться. Ой оре міщанин та й заточується. Одного ранку Трохим устав з ліжка і ноги його заточилися. 2) О саняхъ: забѣгать въ сторону. Заточуються сани.
Любва́, -ви, ж. = любов. Тоді любви бере, як достатки є.
Позарани нар. Послѣзавтра. Позарани будеме мати сьвато Спаса.
Понаїжджати, -джаємо, -єте, гл. = понаїздити. Тут стали рушати й наші, що з борошном понаїжджали. Понаїжджають у гості.
Рукодавник, -ка, м. Конецъ косовища, за который держатся лѣвой рукой.
Стрівожити, -жу, -жиш, гл. Встревожить.
Трудящий, -а, -е. 1) = трудячий. А трудяще, а чепурне, а роботяще. Трудящий шукає долі, а доля шукає трудящого.
2) Трудовой, заработанный трудомъ. Трудяща копійка годує довіку.
Укрівавлювати, -люю, -єш, сов. в. укрівавити, -влю, -виш, гл. Окровавливать, окровавить. Чого в тебе, Янку, ручка вкрівавлена?
Уремезовувати, -вую, -єш, сов. в. уремезувати, -зую, -єш, гл. Укрѣплять, укрѣпить связывая или сшивая. Уремезовує (латаючи) лантух так, наче довічне.
