Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

пороховий

Пороховий, -а, -е. Пороховой.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 354.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОРОХОВИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОРОХОВИЙ"
Бальо, -ля, с. Дѣтск. 1) Баранокъ. Шейк. 2) = гостинець. Желех.
Гира! меж. Понуканіе для лошади. Мирг. у. Слов. Д. Эварн.
Лину́тися, -ну́ся, -не́шся, гл. = линути. Вода линулася. Харьк. у. Дощик линувся — цебром, відром, дійничкою над нашою пашничкою. Ном. № 334.
Наключи́тися, -чу́ся, -чи́шся, гл. О зернѣ: пустить ростокъ. Вже наключилося зерно. Черк. у.
Оббілити, -лю, -лиш, гл. Оббѣлить, сдѣлать бѣлымъ. Біленькая черемшина чи всі луги оббілила. Н. п. Васильк. у.
Об'їздити, -джу, -диш, гл. Объѣздить, изъѣздить.
Помордуватися, -ду́юся, -єшся, гл. Помучиться.
Порошина, -ни, ж. 1) Порошина. Пропаде, мов порошина з дула, тая козацькая слава. Макс. 2) Пылинка. Я вийму порошину тобі з ока. Єв. Мт. VII. 4. Ум. порошинка.
Продражнити, -ню, -ниш, гл. Прозвать, дать насмѣшливое прозвище. Подавав прізвища усім сусідам: одного продражнив посмітюхом. Левиц. Пов. 147.
Челюстники, -ків, м. мн. = челюсти. Черниг. у. Cм. челестник.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОРОХОВИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.