Долига́тися, -гаюся, -єшся, гл. Доѣсться, дожраться до чего либо.
Макі́тра, -ри, ж. 1) Родъ большой глубокой глиняной посуды съ круглымъ дномъ и значительно большимъ дна широкимъ отверстіемъ, употребляющейся для помѣщенія муки, тѣста, масла и пр. и для растиранія соли, пшена и пр. У гуцуловъ макітра болѣе напоминаетъ глубокую мису. 2) Котловина. 3) Переносно: голова у человѣка. І злому Трої супостату макітру одділив од плеч. Ум. макітерка. Носить дід макітерку, баба сковороду. Ув. макітрище.
Намі́чувати, -чую, -єш, сов. в. намі́тити, -мічу, -тиш, гл. 1) Намѣчать, намѣтить, отмѣчать, отмѣтить. 2) Замѣчать, замѣтить, примѣчать, примѣтить.
Роскуйдити. Cм. роскуйдувати.
Роспатякатися, -каюся, -єшся, гл. Разболтаться. Патя та патя, та й роспатякались, неначе цілий вік їм укупі на сьому місті жити.
Самосвідомість, -мости, ж. Самосознаніе.
Серпій, -пія, серпни́к, -ка, м. Раст. Chrysanthemum lecanthemum.
Скавчати, -чу́, -чи́ш, гл. = скавучати.
Хупор, -ра, м. Бугоръ.
Шиндрити, -рю, -риш, гл. = циндрити.
