Мая́чити, -чу, -чиш, гл. Виднѣться вдали; быть на виду. Ой вийду я на вулицю, — маячу, маячу. Нехай мене той забачить, що в полі маячить.
Оброть, -ті, ж. Недоуздокъ, веревочная узда безъ удилъ. Бодай же тії коні воронії да й обротей не зносили. Ум. обротька.
Підгін, -го́ну, м. на підгін поїхати чумакам. Поѣхать на встрѣчу съ новыми волами для замѣны утомленныхъ.
Підлиза, -зи, об. Льстецъ, подлипало.
Підпилок, -лка, м. Напильникъ.
Позав'язувати, -зую, -єш, гл. Завязать (во множествѣ). Назад руки (новобранцям) позав'язували.
Поставитися Cм. поставлятися.
Прибрати, -ся. Cм. прибірати, -ся.
Стріла, -ли, ж.
1) Стрѣла. Летіла стріла уподовж села, убила стріла вдовиного сина.
2) — огняна. Молнія.
3) Бревно, которымъ поворачиваютъ вѣтряную мельницу.
4) Часть ткацк. станка. Cм. верстат.
5) Часть маслобойни. Cм. олійниця.
6) Часть плуга.
7) — водяна. Раст. = стрілиця 4. Ум. стрілка, стрілонька, стрілочка. Винесла лучок і стрілочок пучок.
Широкополий, -а, -е. Обширный, безпредѣльный. Лани широкополі.
