Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

байчар

Байчар, -ра, м. Болтунъ, сплетникъ. Вх. Лем. 389.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 22.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БАЙЧАР"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БАЙЧАР"
Білужина, -ни, ж. Бѣлужье мясо, бѣлужина.
Випогоджуватися, -джується, сов. в. випогодитися, -диться, гл. безл. Проясняться, проясниться, наступать, наступить хорошей погодѣ.
Відправити, -ся. Cм. відправляти, -ся.
Горі́ння, -ня, с. Горѣніе.
Мета́ль, -ля, м. Клинъ въ мельничномъ валу для поднятія песта, падающаго въ толчею. Лебед. у.
Ме́тко нар. Скоро, бойко, ловко. Метко пробігти. Борз. у. Там снопи кладу метко, там кубахи ростуть, тільки махну сапою — аж куріє земля. Г. Барв. 535.
На́головок, -вка, м. Тулья шляпы. Гол. Од. 57, 69.
Похмуріти, -рію, -єш, гл. Нахмуриться, придти въ дурное расположеніе духа (о многихъ). Усі похмуріли, зажурилися. Мир. ХРВ. 140.
Упімнення, -ня, с. Напоминаніе. Желех.
Хапиця, -ці, ж. ? Хапало в хапиці, хапиця ж по пиці. Ном. № 13335.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БАЙЧАР.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.