Бідувати, -дую, -єш, гл. Бѣдствовать, терпѣть несчастье. П'є п'яниця неділю.... п'є п'яниця другую, а я бідна бідую. Лучче мені жінку мати, як самому бідувати.
Братолюб'Я, -б'я, с. Братолюбіе.
Деше́вість, -вости, ж. = Дешевня.
Кой сз. Когда, если. Заплатит ті пан Бог з неба, кой ті найбарже буде треба. так як кой. Какъ. Зійди, місячку, зійди, місячку, так як кой млинське коло.
Налупи́ти, -плю́, -пиш, гл. Начистить.
Осиротитися, -чуся, -тишся, гл. Осиротѣть. Ой ну люлі, мале дитя, що вчора вранці уродилося, а сьогодні ввечері осиротилося.
Перев'язати. Cм. перев'язувати.
Полавочник, -ка, м. Покрывало для скамьи.
Сват, -та м., мн. свати и сватове.
1) Отецъ зятя пли невѣстки; сватами называются прежде всего родители мужа ло отношенію къ родителямъ жены и наоборотъ, а затѣмъ, въ такомъ же отношеніи, и ближайшіе родственники супруговъ. Онисько мені сват, бо мои сестра ла його братом.
2) сватами взаимно называются совершившіе между собою какую-либо коммерческую сдѣлку.
2) Также и свато́к. Желѣзный стержень внутри ткацкаго челнока, на которомъ вращается шпулька съ нитками. Ум. и ласк. сватко, свато́к, свато́чок, сватонько, сватуньо. Ви, сватуню, будете ще довго, довго жити. За исключеніемъ свато́к и свато́чок, употребляются лишь въ двухъ первыхъ значеніяхъ.
Халаштан, -на, м. Скопецъ, кастрать.
