Відсовувати, -вую, -єш, гл. = відсувати.
Добива́ти, -ва́ю, -єш, сов. в. доби́ти, -б'ю́, -б'є́ш, гл. 1) Добивать, добить. Не добити нам сього вола й обухом. 2) Домолачивать, домолотить хлѣбъ. 3) — ві́ку. Доживать, дожить. Так то я й добиваю свого молодого підкошеного віку.
Домани́ти, -ню́, -ниш, гл. Приманить. Ніяк теляти до рук не доманиш.
Зжува́ти, зжую́, -єш, гл. Сжевать.
Їдомий, -а, -е. Съѣдобный. Їдома річ. Полова хто-й-зна як їдома. Славянос. у. Молоте та потрапляє, щоб солома їдоміша була скотині, не дуже вимолочує зерно.
Перемочити, -ся. Cм. перемочувати, -ся.
Позлітатися, -таємося, -єтеся, гл. Слетѣться (о многихъ). Чорти... позлітались увечері.
Провід, -воду, м. 1) Руководство, предводительство, веденіе. давати провід. Руководить. 2) Провожаніе, а также люди, провожащіе кого либо. З музиками, з проводом провожали гостей. Похоронная процессія: духовенство съ хоругвями и народъ за гробомъ. Бучно з проводом ховали попівну.
Фудулія, -лії, ж.
1) Надменность, гордость, высокомѣріе. Слухайте тільки, як з мене фудулію вигнали.
2) Надменный, гордый человѣкъ.
Чинбарь, -ря, м. Кожевникъ.