Богатий, -а, -е, богатіти, -тію, -єш, гл. и пр. = багатий, багатіти и пр.
Догожа́ння, -ня, с. Угожденіе.
Згаку́ нар. Зря, необдуманно. Дурню ти божий! Хиба там шлях, чи що, шо тебе згаку понесла лиха година у яку яругу.
Злото, -та, с.
1) Золото. Привезе мені віночок з чистого злота. А в чім теє дитя? — У сріблі та в злоті.
2) Ласкательное названіе любимаго человѣка. Ой вийду я за ворота, — нема мого злота, тільки стоїть той нескреба, що мені не треба. Ум. злітце, зло́течко. Зробив ворітця із щирого злітця.
Коші́ль, -ля́, м. 1) Корзинка съ крышкой, которую носять въ рукахъ. Дружко коровай крає, семеро дітей має, та все з кошелями, ввесь коровай забрали. кошелі носити за ким. Ухаживать за кѣмъ, подлаживаться къ кому. Под. 2) Соломенная или изъ прутьевъ большая стоячая корзина для ссыпки зерноваго хлѣба. 3) Плетеныя корзины съ землею, для увеличенія окоповъ на нихъ поставленныя. Скрізь поверх валу поставили кошелі, сплетені з лози і натоптані землею. Ум. кошелик.
Манасти́рський, -а, -е. Монастырскій.
Навощи́ти, -щу́, -щи́ш, гл. = навоскувати.
Праття, -тя, с. = прання. Праття в мене багато, коли я його й поперу?
Тринди меж. Припѣвъ.
Укарати, -раю, -єш, гл. Наказать.
