Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

позамучувати

Позамучувати, -чую, -єш, гл. Замучить измучить (многихъ). Вони обидва такі катюги: жінок своїх чисто позамучували. Харьк. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 257.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЗАМУЧУВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЗАМУЧУВАТИ"
Витупкати, -каю, -єш, гл. 1) = витупати 2. 2) Добыть хожденіемъ. Витупкав йому добру парафію. Св. Л. 308.
Гамкати, -каю, -єш, гл. 1) Дѣтск.: ѣсть. 2) Чавкать. Зубами скреготить, яриться і гамка їсти здалека. Котл. Ен. VI. 29.
Змучити, -чу, -чиш, гл. Измучить. Левиц. Пов. 37.
Кістричитися, -чуся, -чишся, гл. = костричитися. Мирг. у. Слов. Д. Эварн.
Колюшенний, -а, -е. = колішенний. Мнж. 92.
Розштовхати Cм. розштовхувати.
Ройок, -йка, ройо́чок, -чка, м. Ум. отъ рій.
Теребівля, -лі, ж. Мѣсто, очищенное отъ зарослей.  
Тесачок, -чка́, м. Ум. отъ тесак.
Тля, тлі, ж. Насѣк. Psylla. Шейк. Вх. І. 7.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОЗАМУЧУВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.