Вб..., вв..., вг... Cм. уб..., Ув..., уг...
Ґвир, -ру, м. = Ґвер.
Душа́, -ші́, ж. 1) Душа. Тіло потішається, як чоловік зап'є, а душа погибає. Чує щось душа, та мені не каже. Люблю як душу. бо́гу ду́шу відда́ти. Умереть, отдать Богу душу. За час, за годину милосердному Богу душу оддав. з душі́. Искренно. Ой чорнявую з душі люблю, — на біляву залицяюся. сам душе́ю. Одинъ-одинешенекъ. Лежала собі сама душею. чого́ душа́ забажа́є. Чего бы ни захотѣлось, — все. по душі́ дзвони́ти. Звонить по мертвомъ. 2) Человѣкъ, душа. Забере з собою приятелів душ тридцять або й сорок, да й іде з ними в Київ бенкетувати. Йому треба над п'ятьма душми буть ураз, то тепер йому ніколи. Вони у дві душі робили. 3) Въ скрипкѣ: душка, подставка внутри, распорка. Здоров, скрипалю! — Здоров, чорте! — Ну, давай душу! — А скрипаль трісь об дуба скрипку, та й дав чортові душу з скрипки. 4) Мѣсто внизу горла спереди. Не застебнулась до шиї, мені й надуло в душу. 5) Опухоль на шеѣ. 6) — тата́рська. пт. Чайка. Ум. ду́шка, ду́шенька, ду́шечка, ду́шенятко, душеня́точко, души́ця. Кромѣ послѣдняґо слова, употребляются преимущественно какъ ласкательныя имена для любимыхъ, дорогихъ людей. Ой кріп та ромен та петрушечка.... кучерявий Іван, моя душечка.
Му́дро нар. 1) Мудро, умно. Хто по кладці мудро ступає, той ся в болоті не купає. 2) Хитро, мудрено. А сам, говорячи так. збоку якось на неї дивиться мудро. 3) Искусно, затѣйливо. Мудро співа. Два рушники довгих та мудро вишитих.
Перецілувати, -лую, -єш, гл. Перецѣловать. Усіх (дівчат) отак перецілує.
Погрозка, -ки, ж. Ум. отъ погроза.
Пруточок, -чка, м. Ум. отъ прут.
Сойка, -ки, ж.
1) = соя. — лісова. пт. = лускогоріх.
Товсто нар.
1) Толсто.
2) Грубо, грубымъ голосомъ. Ведмідь на ретязі товсто реве.
Токмачка, -ки, ж. У сапожниковъ: инструментъ для приглаживанья каблука.
