Ді́вчин, ді́вчинин, -на, -не. Дѣвушкинъ. Що любив і кохав, собі дівчину мав як зіроньку ясну, та за дівчиними та за ворогами покидаю нещасну. Ой ішов же я через дівчинині сіни.
Заплазува́ти, -зу́ю, -єш, гл. 1) Начать ползать, заползать. 2) Запачкать ползая.
Захотінка, -нкы, ж. Капризное желаніе.
Зелене́нько
Лучни́к, -ка́, м. 1) Труба для вывода дыма изъ хаты, при освѣщеніи ея лучиною. 2) Дѣлающій луки. 3) Стрѣлокъ изъ лука. Були мізерні лушники, що знали тільки лук та сагайдак, та стріли.
Невкміту нар. Не въ примѣту, не замѣтилъ. Невкміту мені — чи вони били його, чи ні: чув тілько, що кричало щось, а нічого не бачив.
Нетямущий, -а, -е. Несмыслящій, непонимающій.
Повтікати, -ка́ю, -єш, гл.
1) Убѣжать (о многихъ). Люде повтікали з хати. Були на масніші вареники, та в піст на вербу повтікали.
2) Вытечь (во множествѣ). Були річки — повтікали, були ставки — повсихали.
Позатверджувати, -джую, -єш, гл. Утвердить (во множествѣ).
Росплата, -ти, ж. Расплата. Оце ж тобі. Лебеденку, за усе росплата.
