Заві́са, -си, ж. 1) Завѣса, занавѣсъ. У церкві на-двоє роздерлась завіса. Над вікнами висіли з оксамиту та ще з чогось завіси. 2) Тесемки, которыми связывается опушка мѣховой шапки (у галицк. мѣщанъ). Шапка на завісах. 3) Дверная петля. 4) Родъ жерди для развѣшиванія бѣлья. 5) = завіс.
Покаляти, -ляю, -єш, гл. Запачкать. На ніч треба хату мести: як прийде Мати Божа з атолами, то шоб ніг не покаляла. Ой устели, молода дівчино, рушничками двір, щоб не покаляв червоних чобіток, золотих підків.
Порть, -ті, ж. = порт 1.
Призвістка, -ки, ж. Предвѣстіе, предзнаменованіе.
Ріняк, -ка, м. = рінь.
Силющий, -а, -е. Огромный. Силюща могила.
Хижо нар. Хищно. Поглядали на Лесю так хижо, як вовки на ягницю.
Цомпель, -пля, м. Ледяная сосулька.
Чв'яхкотіти, -кочу, -тиш, гл. = чв'якати 2. Вода в його чоботях чв'яхкотіла.
Щипак, -ка, м. 1) Болѣзненный наростъ (напр. сифилитическій) во рту. 2) Насѣк. уховертка, Forficula auricularia. 3) Насѣк. жужелица, Carabus. Ум. щипачок.
