Булькотати, -кочу, -чеш, булькотіти, -кочу, -тиш, гл.
1) Клокотать. Кров дзюрить, булькотить з спини.
2) Булькать. Доти баба булькотала, поки на дно не попала. Стала, тиковку топити, а та набірається води та булькотить.
3) Объ индюкѣ: кричать. Пуляк булькоче.
Бурхливий, -а, -е. Бурный, бушующій, стремительный. Де взялася бурхливая хвиля, од бережка човничок одбила.
Ганчарня, -ні, ж. Горшечный заводъ.
Ду́мати, -маю, -єш, гл. Думать, полагать; предполагать. Коника сідлав і думки думав, бо Чхав далеко аж за гіроньки. Ох не думали ж мої старі очі вбачати пана Шрама. Вони думали, що се мара. Що ти, милий, думаєш-гадаєш, либонь мене покинути маєш.
Злеге́сенька, нар. Ум. отъ зле́гка.
Колюватина, -ни, ж. Щель. Є колюватини у стіні.
Крикси, -сів, мн. Безсонница ребенка, сопровождаемая плачемъ.
Куток, -тка, ж.
1) Уголъ внутренній. Душі грішників пищать, як курчата, та ховаються по всіх кутках. Я оступилась та й сіла в кутку.
2) Часть, сторона (села). Ой вечеряй, моя мати, коли наварила, а я піду на той куток, де дівчина мила. Одна вулиця на однім кутку співала одну пісню, а десь дамко друга й третя. Ум. куточок.
Пахва, -ви, ж. Подмышка, подплечье. Несе під пахвою скриньку.
Покататися, -таюся, -єшся, гл. Покататься. От, покаталися — привели додому того коня.
