Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

зіронька

Зі́ронька, зірочка, -ки, ж. Ум. отъ зірка.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 154.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗІРОНЬКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗІРОНЬКА"
Водомий, -мия, м. Рытвины, промоина.
Глушиця, -ці, ж. Раст. Lamium. Вх. Пч. II. 32.
Забрязча́ти, -зчу́, -зчи́ш, гл. = забрязкати. Криві шаблі забрязчали. Мет. 436. Угору руки підіймали, кайданами забрязчали. Макс. 1849. 11.
Завсю́ди нар. = завсіди. Не роблять що вечора, завсюди. Чуб. І. 103. І завсюди, як тілько вони вкупі, — все оттак заведуться ласкавими (ловами одно 'дного шпигати. МВ. H. 82.
Запосіда́ти, -да́ю, -єш, сов. в. запосі́сти, -ся́ду, -деш, гл. Завладѣвать, завладѣть, занять. Молодий богослов запосів парахвію, що митрополіт зоставив за моєю дочкою. Рк. Левиц.
Котина, -ни, м. Котъ. Котино, копнімо! поїдемо по сіно. Мет. 3.  
Надсми́кувати, -кую, -єш, сов. в. надсми́кати, -каю, -єш, гл. Надергивать, надергать немного. Надсмикали з скирти сіна чимало.
Піскля, -ля́ти, с. = курча. Вх. Пч. II. 11.
Пряха, -хи, ж. Прядильница. Грин. III. 376. І швачка, і прачка, і пряха. Мил. 27. Моя мати пряха. Шевч. 301. Ум. пряшечка. Мил. 217. Моя дочко, моя пряшечко, пряди на рушники. Г. Барв. 54.
Темнорудий, -а, -е. Темнорыжій. Шейк.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗІРОНЬКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.