Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

зіходити

Зіхо́дити, -джу, -диш, сов. в. зійти, -йду, -деш, гл. 1) Сходить, сойти, нисходить, низойти. Зійди з хреста, утіш мене єдину. Чуб. III. 17. Захотілось води напиться, — от вун і зійшов униз. Рудч. Ск. II. 107. Дрібен дощик зійде. Чуб. V. 144. Зійшов голос із небес вв. М. І. 11. 2) Уходить, уйти. Після обід ми з Катрею зараз зійшли з хати. МВ. ІІ. 111. Піде на тік, щоб з очей зійти. Св. Л. 158. Як же мені зійти з сього села? Г. Барв. 394. У чужу землю десь зійшли (запорожці). Мнж. 133. 3) Расходоваться, израсходоваться, выйти. Зійшов увесь хліб, уся страва. Черк. у. 4) Попадать, попасть, выйти. А щоб ти на добрий путь не зійшов! Ном. № 3693. 5) О водѣ: спадать, спасть. Вода зійшла, колеса стали. Гліб. 6) Всходить, взойти. Рада б зірка зійти, — чорна хмара наступає. Мет. 81. Зійди на могилу та не тужи дуже. Мет. 92. Ой зійду ж я, зійду на гору крутую. Мет. 59. Зійде твоя пшениченька густо. Мет. 28. 7)на чий розум. Поступать какъ кто. Я на твій розум не зійду. Н. Вол. у. Зійшов на дитячий розум. Н. Вол. у. 8)на що. Обратиться во что. І ми колись були добрі, а ось же довелось зійти на ледащо. МВ. І. 71. Тепер який багатир, а питиме горілку — зійде на ка-зна-що. Н. Вол. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 155.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗІХОДИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗІХОДИТИ"
Борщівничок, -чка, м. Ум. отъ борщівник
Гукарня, -ні, ж. = Пугач. Bubo maximus. Вх. Лем. 406.
Ґерґе́цки, -цок, ж. мн. = Ґарґачки. Вх. Лем. 407.
Засопти́ся, -пу́ся, -пе́шся, гл. = засапатися. Оддиш бо трохи, Остапе! бач, як засіпся. К. ЧР. 204.
Здити́ніти, -нію, -єш, гл. Впасть въ дѣтство. Екат. г.
Патлашки, -шок, ж. мн. Родъ растенія. Ой на горі, на горі зацвіли патлашки. Грин. III. 231.
Повипливати, -ваємо, -єте, гл. Выплыть (о многихъ). Ніхто не втоп, — усі повипливали.
Припрохати Cм. припрохувати.
Скварчати, -рчу́, -чи́ш, гл. = шкварчати.
Цуп! меж. Цапъ! Цуп-луп та й в кишеню. Ном. № 11065.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗІХОДИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.