Відговорити, -ся. Cм. відговорювати, -ся.
Дзиґарі́, -рі́в, м. мн. Часы стѣнные или башенные. Дзиґарі б'ють — Сердце стучитъ отъ испуга.
Жидо́к, -дка́, м. 1) Ум. отъ жид. Жидки сидять та кравцюють руками швидкими та сухими як кість. 2) Птица Lusciola tithys. 3) Насѣк. Harpalus ruficornis. 4) Муравей маленькой породы, свѣтлый, водящійся въ домахъ. 5) мн. жидки́. Раст. Agaricus vernalis.
Зга́дка, -ки, ж. Воспоминаніе. . Почали ми тиху розмову-згадування.
Зслизнути, -зну, -неш, гл. Исчезнуть, пропасть. Бодай наїло зслиз!
Лю́то нар. Свирѣпо, жестоко, люто, звѣрски. Люто помордовано! — О злая доле! за що ти мене так люто караєш?
Ма́мка, -ки, ж. 1) Ум. отъ мама. Люблю, мамко, Івана. Та нема тих городянок, що продають рідних мамок. 2) Мамка, кормилица.
Нарива́ти I, -ва́ю, -єш, сов. в. нарва́ти, -рву́, -ве́ш, гл. 1) Нарывать, нарвать. Ой нарвала дівчина лободи, лободи. 2) Надрывать, надорвать частью. Віжки були цілі, не нарвані, а як потяг, — так і перегоріли. 3) Прикрѣплять ярмо къ дышлу, и вообще приводить его въ надлежащій порядокъ для запряжки. Гей вози мажте, ярма наривайте, сиві воли запрягайте! У Кулиша: надѣть ярмо на воловъ: Важке ярмо... нарвати круторогим. наривати бики. Запрягать воловъ.
Слезити, -зю́, -зи́ш, гл.
1) Плакать.
1) Сочиться. Яром вода слезить.
Тепличка, -ки, ж. Ум. отъ теплиця.
