Безувірний, -а, -е. 1) Невѣрный, басурманскій. Оддав його в ярмо поганцям безувірним.
2) Злой, безсердечный. Cм. бузувірний.
Добротво́рець, -рця, м. Благодѣтель.
Заспоко́ювати, -ко́юю, -єш, сов. в. заспоко́їти, -ко́ю, -їш, гл. Успокаивать, успокоить. Ой ти вміла заспокоїть лякане серденько. Галя його заспокоювала, голубила.
Збиткува́тися, -куюся, -єшся (над ким), гл. = збиткувати (кого). Не збиткуйся, чужа мати, не збиткуйся надо мною. Най ся ляхи не збиткують, моє тіло не чвертують. Теперка, дякувати Богу, вже не збиткуються над нами, як за кріпацтва була.
Назворо́т нар. Навыворотъ, наоборотъ. І все робили назворот.
Натуркування, -ня, с. Наущенія, наговоры.
Обдирати, -ра́ю, -єш, сов. в. обдерти и обідрати, -деру, -ре́ш, гл.
1) Обдирать, ободрать.
2) Грабить, ограбить. Мужика вдень обдери, а вночі обросте. Церкву обдирає, а корчму латає.
Попідіймати, -ма́ю, -єш, гл. То-же, что и підійняти, но во множествѣ.
Псій, пся, псе = песький. Великого роду, а псього ходу. З нього такий господарь, як з псього хвоста сито. іди до псьої мами! — Убирайся къ чорту!
Стельвага, -ги, ж. = штельвага.
